Вумат, братаны и сестры!
Сегодня я решил рассказать вам крайне крипотную историю, которая произошла со мной недавно. Как-то раз я решил сходить на закладки и найти что-нибудь интересное. Нашел одного знакомого, который занимается этим делом. Ну, и вот, я пришел к нему, и он мне показал свою грязную гаражную лабораторию, где он делает свои авторские приколы.
Он достал передо мной пакетик со словами: "Втыкни, братишка, вот этот вумат!". Я никогда раньше не пробовал никаких сильных наркотиков, но решил, что сейчас самое время для экстази. Втюхнулся, словно рыба в воду, чувствуя, как весь мир начал скользить в автопилоте.
Через некоторое время я начал стонать и гнать ерунду, словно настоящий комик. Мои друзья умирали от смеха, пока я разыгрывал свою сумасшедшую комедийную сценку. Но тут произошла какая-то странная переполоха, когда туса распалась на две группы. Один парень начал рассказывать про свой опыт с псилоцибиновыми грибами, а другой - про свою новую жизнь после того, как он стал трансгендером.
Мне стало любопытно, и я решил поговорить с парнем, который стал трансгендером. Оказалось, что его жизнь изменилась после эксперимента с наркотиками. Вдохновленный его рассказом, я понял, что тоже хочу измениться и идти по пути самовыражения.
Я рассказал своим друзьям о своих намерениях. Они поддержали меня, сказали, что главное - быть собой и жить по своим правилам. Так что, ради эксперимента, я решил попробовать стать трансгендером.
Помимо наркотиков, я узнал много нового о самовыражении и своей личности. Я начал искать информацию о трансгендерных правах и сообществе в интернете.
Я начал ходить на терапию и общаться с другими людьми, которые находились в подобной ситуации. Они делились своими историями и поддерживали меня в моем пути перемены. Я нашел в себе силы и уверенность, чтобы начать менять свой внешний вид и привычки.
Сначала я начал изменять свой гардероб, выбирая более женственную одежду. Покупал макияж и экспериментировал с различными стилями. Вскоре я решил начать процесс гормональной терапии, чтобы изменить свое тело. Это был серьезный шаг, но я был готов к переменам, какой бы долгий и сложный путь они не принесли.
Моя семья и друзья, хоть и непросто восприняли мои изменения, постепенно начали менять свое отношение ко мне. Вопреки всем стереотипам, я нашел поддержку и понимание со стороны некоторых близких людей.
Сегодня, спустя несколько лет, я горжусь своим путем и тем, кем я стал. Этот опыт учил меня быть собой, принимать себя таким, какой я есть, и не бояться выйти за рамки общественных ожиданий.
Так что, ребята и девчата, не бойтесь идти своим путем, даже если это кажется сложным и исполнено крипоты. И помните, что наркотики - это не панацея и не вариант для изменения своего внутреннего состояния. Наш путь в жизни зависит только от нас самих.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |